Quo vadis? Ukrainian Parties and the Social and National Imperatives of the Revolution (1917-1920): A Historical and Political Analysis

Authors

Valerii Soldatenko
Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine
https://orcid.org/0000-0003-2435-1123

Keywords:

The Ukrainian Revolution of 1917–1920, political parties, the national-party elite

Synopsis

The monograph makes a scientific attempt to give a well-founded, objective assessment of the strategy of the Ukrainian Revolution of 1917-1920. The focus is on the analysis of the activities of all Ukrainian parties of the time in the field of social and national transformations, the search for pragmatic balances of the two defining components of the political course. Considerable attention is paid to the analysis of revolutionary and transformational processes in the environment of the national party elite as a determining factor in the choice of socio-political and national prospects for the historical progress of Ukraine.

References

Бібліографічні посилання

год на Киевщине. Хроника событий. (1928). Киев: Госиздат Украины.

Андрієвський, В. (Ліберец). (1921). До характеристики українських правих партій. Берлін: Українське слово.

Антонов-Овсиенко, В. (1924). Записки о гражданской войне. (Т. I). Москва Ленинград: Госвоениздат.

Бавико, О. (2006). Оформлення політичної опозиції гетьманському уряду П. Скоропадського та основні форми її діяльності. В Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України

Бавико, О. (2007). Політична опозиція гетьманатові П. Скоропадського (квітень грудень 1918 р.). Дис. … канд. політ. наук. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ.

Багатопартійна українська держава на початку ХХ ст. (1992). Київ: Науково-інформаційне підприємство. «Пошук».

Бевз, Т. (2012). Феномен «революції» у дискурсах мислителів, політиків, науковців. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса.

Бевз, Т. А. (1999). Між романтизмом і реалізмом: сторінки історії УПСР. Київ: ІПіЕнД.

Бевз, Т. А. (2008). Партія національних інтересів і соціальних перспектив (Політична історія УПСР). Київ: ІПіЕнД імені І. Ф. Кураса НАН України.

Бій під Крутами в національній пам’яті. (2013). Київ: ТВ НВЦ «Пріоритети».

Большевистские организации Украины в период установления и укрепления Советской власти (ноябрь 1917 г. – апрель 1918 г.). Сборник документов и материалов. (1962). Киев: Политиздат Украины.

Боротьба (Київ). 1917 1920.

Боротьба (Чернігів). 1919.

Боротьбист (Полтава). 1920.

Борьба (Киев). 1920.

Булдаков, В. (1999a). Семнадцатый век и семнадцатый год. Родина, 8, 104 107.

Булдаков, В. П. (2017). Украинский синдром В Российская революция 1917 года: власть, общество, культура. (Т. 2, с. 253 264). Москва: РОССПЭН.

Буценко, А. (1923). О расколе УСДРП (1917 1918 гг.). Летопись революции, 4, 121, 122.

Валерій Федорович Солдатенко. Біобібліографія. (2016). Київ: Національна академія наук України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.

Варгатюк, П. Л., Солдатенко, В. Ф., & Шморгун, П. М. (1986). В огне трех революций: Из истории борьбы большевиков Украины за осуществление ленинской стратегии и тактики в трех российских революциях. Київ: Політвидав України.

Велика Жовтнева соціалістична революція і громадянська війна на Україні (1917 1920). (1977) В Історія Української РСР. В 8-ми т., 10 кн. Т. 5. Київ: Наукова думка.

Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине: Хроника важнейших историко-партийных и революционных событий. Февр. 1917 г. – февр. 1918 г. (Ч. 2). (1982). Киев: Политиздат Украины.

Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. (1987). Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії.

Величенко, С. (2006). Що нового чути про революції? Регіональна історіографія революцій 1917 1921 років в Україні. Україна модерна, 10, 189 209.

Верига, В. (1998). Визвольні змагання в Україні 1914 1923 рр. У двох томах. Жовква: Видавництво Отців Василіан «Місіонер».

Верстюк, В. (1997). Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. Київ: Заповіт.

Верстюк, В. (2022). Проблема стійкості національно-державних проєктів доби Української революції 1917 1921 рр. В Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Верстюк, В. Ф. (2017a). Від «Великой Октябрьской социалистической революции и гражданской войны на Украине (1917 1920)» до «Нарисів історії Української революції» й далі трансформації дослідницької парадигми. Український історичний журнал, 3, 8 23.

Верстюк, В. Ф. (2017b). Революція 1917 1921 рр. у різних форматах (гортаючи числа «Українського історичного журналу»). Український історичний журнал, 6, 105 122.

Верстюк, В., & Осташко, Т. (1998). Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. Київ: НАН України.

Вестник Украинской Народной Республики (Таганрог). 1918.

Вєтров, Р. І. (2007). Ліквідація багатопартійності в Україні (1920 1925 рр.) Дніпродзержинськ: Вид ДДГУ.

Вєтров, Р. І., & Донченко, С. П. (2001). Політичні партії в Україні в першій чверті ХХ століття (1900 1925 рр.). Дніпропетровськ Дніпродзержинськ: Видавництво «Поліграфіст».

Винниченко, В. (1920a). Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). Київ Відень: Видавництво «Дзвін». (Ч. І; Ч. ІІ; Ч. ІІІ.).

Винниченко, В. (1920b). Відродження нації. (Ч. 1). Київ Відень: Видавництво «Дзвін».

Винниченко, В. (1920c). Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). (Ч. ІІ). Київ-Відень: Видавництво «Дзвін».

Винниченко, В. (1920d). Відродження нації (історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). (Ч. ІІІ). Київ Відень: Видавництво «Дзвін».

Винниченко, В. (1980). Щоденник. (Т. І. 1911 1920). Едмонтон Нью-Йорк: Видання Канадського інституту українських студій і комісії ВУАН у США для вивчення і публікації спадщини В. Винниченка.

Винниченко, В. (1991). Заповіт борцям за визволення. Київ: Видавниче товариство «Криниця» книголюбів України.

Винниченко, В. (2002). Публіцистика. Нью-Йорк; Київ: Українська вільна академія наук у США.

Висоцький, О. (2004). Українські соціал-демократи та есери: досвід перемог і поразок. Київ: Видавництво «Основні цінності».

Висоцький, О. Ю. (2001). Українські національні партії початку ХХ століття: соціалістичний сегмент (УСДРП та УПСР у компаративістському вивченні). Дніпропетровськ: ДДФЕІ.

Відділи ЦК КП(б)У довоєнного періоду (1918, 1919, 1920 1941). ЦДАГО України. Ф. 1, Оп. 20, Спр. 129, Арк. 43, 51.

Вірменич, Я., & Ясь, О. (2022). Український проєкт на перехресті культур та ідентичностей: українсько-російське пограниччя як простір «зіткнення цивілізацій». Аналітична записка. Київ: НАН України. Інститут історії України.

Вісник Української Народної Республіки (Харків). 1918.

Вісті з Української Центральної Ради. 1917.

Владимир Ильич Ленин. Биографическая хроника. (1974). (Т. 5). Октябрь 1917 – июль 1918. Москва: Политиздат.

Гарчева, Л. (1995). Політична конфронтація та збройна боротьба Росії з Україною (1917 – початок 1918 рр.). Автореферат дис... докт. іст. наук. Львівський державний університет. Львів.

Геращенко, Т. С. (2000). Українська народна громада. Додаток. Программа Украинской народной громады. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Київ: КДЛУ, 4.

Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контроверсії. Всеукраїнська наукова конференція 19 20 травня 2008 р. Збірник. (2008). Київ: Інститут історії України НАН України.

Головченко, В. І. (1996). Від «Самостійної України» до Союзу визволення України. Нариси з історії української соціал-демократії початку ХХ ст. Київ: Майдан. Видавничо-поліграфічна фірма. 191 с.

Голос Юга (Елисаветград). 1918.

Голуб, А. І. (1998). Українська соціал-демократія і міжнародний соціалізм: сторінки політичної історії (кінець ХІХ – перша чверть ХХ ст.). Навчальний посібник. Дніпропетровськ: ДДУ.

Гошуляк, І. Л. (1994). Про причини поразки Центральної Ради. Український історичний журнал, 1, 31 44.

Григоріїв, Н. (1938). Спогади «руїнника». Про те, як ми руйнували тюрму народів, а як будували свою хату. Львів: Видання «Громадського голосу».

Гриневич, В. А., & Гриневич, Л. В. (2001). Слідча справа М. А. Муравйова. Документована історія. Київ: Інститут історії України НАН України.

Грицак, Я. (1996). Чому зазнала поразки українська революція. Генеза, 1(4), 124 131.

Грицак, Я. (2021). Подолати минуле: глобальна історія України. Київ: Портал.

Громада (Кам’янець-Подільський). 1919.

Громадянин (Житомир). 1919.

Грушевський, М. (1917). Україна і Росія: Переговори в справі нового ладу (лип. серп. 1917 р.). Київ: Видавництво Петро Барський.

Грушевський, М. (1918). Роковини. 20/7 падолиста 1917 року. Літературно-науковий вісник. Річник ХІХ. (Т. ХХІІ).

Грушевський, М. (1919). Ілюстрована історія України. Київ: Видання Дніпровського союзу споживчих союзів України («Дніпросоюз»).

Грушевський, М. (1989). Спомини. Київ. 8 11.

Грушевський, М. (1991a). Лист до редакції щоденника «Вперед». В Грушевський, М. В Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ: Т-во «Знання» України.

Грушевський, М. (1991b). Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ: Товариство «Знання» України.

Грушевський, М. (1991c). На порозі Нової України. Гадки і мрії. Київ: Наукова думка.

Грушевський, М. (1992). Великий Українець. Матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського: Хто такі українці і чого вони хочуть (с. 61 75); Звідки пішло українство і до чого воно йде (с. 76 94); Вільна Україна (с. 95 113); Якої ми хочемо автономії і федерації (с. 114 132); Універсали Української Центральної Ради (с. 179 192). Київ: Веселка. 551 с.

Грушевський, М. (2007). На порозі Нової України. Гадки і мрії. В Грушевський Михайло. Твори у 50 томах. (Т. 4. Кн. 1). Київ: Світ.

Гурко, В. (1930). Политическое положение на Украине при гетмане. В Революция на Украине по мемуарам белых. Москва Ленинград: Госиздат.

Гусев, К. В. (1975). Партия эсеров: от мелкобуржуазного революционаризма к контрреволюции (Исторический очерк). Москва: Мысль.

Двенадцатый съезд РКП(б). Стенографический отчет. (1928). Москва: Политиздат.

Декреты Советской власти. (1957). (Т. І). Москва: Политиздат.

День (Петроград). 1917.

Державний контроль Української Народної Республіки. (1917 1918). ЦДАВО України (Ф. 3690, Оп. 1, Спр. 17, Арк. 45 46).

Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр.: Документи і матеріали. (2006). У 2-х томах, 3-х частинах. (Том 2). Київ: Видавництво імені Олени Теліги.

Документы о разгроме германских оккупантов на Украине в 1918 году. (1942). Москва: Госполитиздат.

Донченко, С. П. (2004). Ліберальні партії України 1900 1919 рр. Дніпродзержинськ: Видавничий відділ ДДГУ.

Дорнік, В., Касьянов, Г., Ліб, П., Ляйдінгер, Г., Міллер, А., Мусял, Б., & Расевич, В. (2015). Україна між самовизначенням та окупацією: 1917 1922 роки. Київ: Ніка-Центр.

Дорошенко, Д. (1923). Мої спомини про недавнє-минуле. Львів: Червона калина, ІІ, 8 9.

Дорошенко, Д. (1930). Історія України. 1917 1923 рр. (Т. ІІ). Українська Гетьманська Держава. Ужгород: «Свобода».

Дорошенко, Д. (1932). Історія України 1917 1923 рр. (Т. І). Доба Центральної Ради. Ужгород: Свобода.

Дорошенко, Д. (2007). Мої спомини про недавнє минуле (1914 1920 роки). Київ: Темпора.

Доценко, О. (1923). Літопис Української Революції. Матеріали і документи до історії Української Революції. (Т. ІІ. Кн. 4). Київ Львів.

Еволюційні і революційні процеси в історії права, держави і юридичної думки: до 100-річчя Української революції 1917 1921 рр. (2017). Матеріали ХХХVІ Міжнародної історико-правової конференції, 1 4 червня 2017 р., м. Дніпро. Київ Херсон: ФОП Грінь Д. С.

Екатеринославский вестник. 1918.

Єфремов, С. (2013). Публіцистика революційної доби (1917 1920 рр.). (У двох томах. Т. 1). Київ: Дух і Літера.

Затонський, В. П. (1929 1930) Із спогадів про Українську революцію (Уривки з спогадів про українську революцію). Літопис революції, 1929, 4, 139 170; 5/6, 115 141; 1930, 5, 140 172.

Захарченко, П. (1997). Селянська війна в Україні: рік 1918. Київ: Нічлава.

Зеньковский, В. (1955). Пять месяцев у власти (15 мая 19 октября 1918 г.) Воспоминания. Москва: Вече.

Из истории Октябрьской революции в Киеве (воспоминания участников). (1927). Киев: Госиздат Украины.

Известия союза промышленности, торговли, финансов и сельского хозяйства Украины (Киев). 1918.

Известия стачечного комитета (Киев). 1917.

Историография Великой Октябрьской социалистической революции на Украине. (1987). Киев: Наукова думка.

Іваницька, С. Г. (2011). Українська ліберально-демократична еліта: «колективний портрет» (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Запоріжжя: Просвіта.

Іванова, А. Ю. (2011). Законодавчий процес і законодавча техніка в період Центральної Ради, Гетьманату П. П. Скоропадського та Директорії. Київ: Наукова думка.

Інформаційний листок Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР. В Науково-довідкова бібліотека центральних державних архівів України. (Інв. № 11659).

Історія Української РСР. (1977). (В 8-ми т., 10 кн. Т. 5). Велика Жовтнева соціалістична революція і громадянська війна на Україні (1917 1920). Київ: Наукова думка. 592 с.

Калакура, Я. С., Рафальський, О. О., & Юрій, М. Ф. (2015). Українська культура: цивілізаційний вимір. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 496 с.

Канцелярія Директорії Української Народної Республіки (1918 1920).Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі – ЦДАВО України) (Ф. 1429, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 66; Спр. 32, Арк. 1, 8).

Капелюшний, В. П. (2003). Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917 1921 рр.). Київ: Олан.

Каховская, И. (1924). Террористический акт против ген. Эйхгорна. Летопись революции, 2(7), 172 184.

Киевская мысль. 1917 1919.

Киевский день. 1920.

Ковалевський, М. (1960). При джерелах боротьби: спомини, враження, рефлексії. Інсбрук: Накладом М. Ковалевської.

Ковалів, Л. Б. (1919). До всіх організацій, комітетів та окремих членів партії. Москва.

Колекція документів українських емігрантських установ та організацій. (1919). ЦДАВО України

(Ф. 4465, Оп. 1, Спр. 290, Арк. 1).

Комісія з історії Комуністичної партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У (Всеукраїнський Істпарт). (1902 1939). Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі – ЦДАГО України) (Ф. 17, Оп. 1, Спр. 1, Арк. 57).

Комуніст (Київ). 1920.

Комуніст (Харків). 1920.

Конфедераліст (Київ). 1917.

Крах германской оккупации на Украине (По документам оккупантов). (1936) Москва: Государственное издательство «История Гражданской войны».

Кремень, В., Табачник, Д., & Ткаченко, В. (1996). Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). Київ: Фірма ARK UKRAINE.

Кульчицький, С. (1996). Комунізм в Україні: перше десятиліття (1919 1928). Київ: Основи.

Кульчицький, С. (2021). Державотворча спадщина Української Народної Республіки. В Українське століття (1921 2021). Витоки, уроки, перспективи державотворення. Нариси. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо»».

Курас, И. Ф.(1979). Торжество пролетарского интернационализма и крах мелкобуржуазных партий на Украине. Київ: Наукова думка.

Лапчинський, Г. (2005). Гомельское совещание (Воспоминания). Комуніст України, 1.

Левицький, К. (1930). Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни. 1914 1918. Львів.

Голос робітника (Катеринослав). 1917.

Ленін, В. І (1975). До Оргбюро ЦК РКП(б). В Ленін В. І Повне зібрання творів. Т. 51. Київ: Видавництво політичної літератури України. с. 91.

Ленін, В. І. (1974a). Повне зібрання творів. Т. 40. Київ: Видавництво політичної літератури України. с. 253 254.

Ленін, В. І. (1974b). Проект резолюції про Українську партію боротьбистів. В Ленін, В. І. Повне зібрання творів. Т. 40.

Леонтьев, Я. (2008). За вашу и нашу свободу. Эсеры и убийство Эйхгорна. Русская жизнь, 18, 102 105.

Леонтьев, Я. В. (2009). Левоэсеровское движение: организационные формы и механизмы функционирования. Автореф. дисс. … докт. ист. наук. Московский государственный университет. Москва.

Луначарский, А. В. (1922). Бывшие люди. Очерк истории партии эсеров. Москва.

Любовець, О. (2002). Нарис історії Української демократично-хліборобської партії (1917 1920 рр.). Київ: ІПіЕНД.

Любовець, О. (2009). Політична опора гетьманату П. Скоропадського. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Любовець, О. М. (2005). Українські партії й політичні альтернативи 1917 1920 років. Київ: Основа.

Любовець, О. М. (2012). Українські партії революційної доби 1917 1920 рр.: Нариси історії та програмові документи. Київ: Парламентське видавництво.

Любовець, О. М. (2013). Українські партії революційної доби 1917 1920 років у спогадах, історичних дослідженнях і документальних матеріалах. Київ: ДП НВЦ «Пріоритети».

Маєвський, Й. (1917). Загальноросійські Установчі Збори. Київ.

Мазепа, І. (1941). Україна в огні і бурі революції 1917 1921. В 3-х т. (Т. І). Прага: Пробоєм.

Мазепа, І. (1951). Україна в огні й бурі революції 1917 1921. В 3-х т. (Т. 1). Мюнхен: Прометей.

Майстренко, І. (1954). Боротьбизм. Історія однієї течії українського комунізму. Мюнхен: Сучасність.

Майстренко, І. (1979). Історія Комуністичної партії України. Мюнхен: Сучасність.

Майстренко, І. (1985). Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон: Канадський Інститут Українських Студій. Альбертський університет.

Маркс, К. (1961). Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта. В Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. (Вид. 2-е). Київ: Держполітвидав УРСР.

Матеріали до програми, тактики й організації Української Народної Партії. (1920). Київ Відень.

Матеріали з’їздів, конференцій і пленумів ЦК КПУ. (1918 1991). ЦДАГО України (Ф. 1, Оп. 1, Спр. 57, Арк. 20).

Меймескулов, Л. Н., Рогожин, А. И., & Сташис, В. В. (1990). Всеукраинская чрезвычайная комиссия. Харьков: Издательство Харьковского университета.

Меморандум Украинской Коммунистической Партии (боротьбистов) Исполнительному Комитету ІІІ Коммунистического Интернационала. (1920). Київ: Боротьба.

Меморандум Української Комуністичної Партії (боротьбистів) до Виконавчого Комітету ІІІ-го Комуністичного Інтернаціоналу. (1920). Київ: Червоний прапор.

Милюков, П. (1961). Дневник: Переговоры с немцами в 1918 году. Нью-Йорк: Новый журнал, 1.

Михайлов, И. В. (2010). «Украинская революция» или революция на Украине? Вестник МГИМО, 1, 57 67.

Міністерство внутрішніх справ Української Держави. (1918). ЦДАВО України (Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 109, Арк. 10 13; Оп. 2, Спр. 1, Арк. 11, 19 зв., 20, 31 32, 33 зв.; Спр. 110, Арк. 8, 25, 38).

Мірчук, П. (1957). Українсько-московська війна (1917 1920). Торонто.

Млиновецький, Р. (1970). Нариси з історії українських визвольних змагань 1917 1918 рр. (Про що історія мовчить). Мюнхен: Чужина.

Молния (Петроград). 1917.

Наддніпрянець, В. (1983). Українські націонал-комуністи. Їх роля у визвольній війні України 1917 1956 рр. Нью-Йорк Торонто Сидней: Президія Світової Ради Спілки Визволення України.

Нарис програми Української Трудової партії. (1917). Київ.

Нариси історії Української революції 1917 1921 років. (2011, 2012). (У 2 кн.). Київ: Наукова думка.

Народня воля. (1918).

Наше слово. (1918).

Непролетарские партии России. Урок истории. (1984). Москва: Мысль.

Нова Громада (Харків). (1917).

Нова Рада. (1917 1919).

Новий шлях. (Кам’янець-Подільський) (1919).

Огієнко, В. (2008). Діяльність українських націонал-комуністів (1918 1920). Дис. … канд. іст. наук. Київський національний університет. Київ.

Павло Скоропадський – останній гетьман України (до 140-річчя від дня народження). (2013). В Національна та історична пам'ять. Збірник наукових праць. Київ: ДП НВЦ «Пріоритети».

Панчук, М. І. (1992). Партії українського національного комунізму. Наукові праці з питань політичної історії. Міжвідомчий науковий збірник. Політичні партії на Україні. (1905 1925 рр.). Київ.

Папакін, Г. (2003). Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. Київ: Державний комітет архівів України.

Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні. (1967). В двох т. Київ: Наукова думка.

Первый съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 5 12 июля 1918 года. Протоколы. (1988). Киев: Издательство политической литературы Украины.

Пиріг, Р. Я. (2008). Гетьманат Павла Скоропадського: між Німеччиною і Росією. Київ: Інститут історії України НАН України.

Пиріг, Р. Я. (2016). Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір. Київ: Інститут історії України НАН України.

Пиріг, Р., & Тимченко, Р. (2025). Земельна реформа гетьмана Павла Скоропадського: історичні нариси, документи й матеріали. Київ: Інститут історії України Національної академії наук України.

Пирожков, С. І. (Ред.). (2016). Цивілізаційний вибір України: парадигми осмислення і стратегія дії: національна доповідь. Київ: НАН України.

Пирожков, С. І. (Ред.). (2020). Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності: національна доповідь. Київ: Ніка-Центр.

Пирожков, С. І. (Ред.). (2022). Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Повстанський штаб Київщини. (1918). ЦДАВО України (Ф. 2797, Оп. 2, Спр. 61, Арк. 9).

Політична історія України. ХХ століття. (2003). (У 6 т. Т. 2). Революції в Україні: політико-державні моделі та реалії (1917 1920). Київ: Генеза.

Попов, Н. Н. (1924). Мелкобуржуазные антисоветские партии: (Шесть лекций). Москва: Издательство «Красная новь».

Постанова Першого Всеукраїнського З’їзду самостійників-соціалістів. (1918). Київ.

Постанови Загально-Української Конференції УПСР у Києві (3 6.VI.1917) та Краєвої Лівобережної Конференції УПСР в Полтаві (30.V – 2.VI.1917). (1917). Київ.

Правда (Петроград). (1917–1920).

Представник Голови Ради Міністрів Східної армії Української Народної Республіки при австро-угорському командуванні, м. Одеса, Херсонської губернії. (1918). ЦДАВО України (Ф. 2311, Оп. 1, Спр. 120, Арк. 143).

Прибой (Севастополь). (1917).

Пролетарская мысль. (1917).

Пролетарська боротьба (Житомир). (1919).

Протоколи засідань Політбюро, Оргбюро і Секретаріату ЦК КП(б)У (1918 1991). ЦДАГО України (Ф. 1, Оп. 6, Спр. 7, Арк. 35, 40 зв., 43; Спр. 44, Арк. 63 63 зв.).

Рада Міністрів Української Держави. (1918). ЦДАВО України (Ф. 1064, Оп. 1, Спр. 5, Арк. 1).

Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки, мм. Житомир, Київ. (1917 1918). ЦДАВО України (Ф. 1063, Оп. 3, Спр. 1, Арк. 43).

Рафальський, О. О., Калакура, Я. С., Коцур, В. П., & Юрій, М. Ф. (2020). Антропологічний код української культури і цивілізації. (Кн. 2). Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 536 с.

Революционная борьба. (1919).

Резолюції і постанови останніх конгресів Української Соціал-демократичної Робітничої партії. (1921). Львів Київ.

Річицький, А. (1928). Центральна Рада від Лютого до Жовтня (Нарис з історії Української революції). Харків: Держвидав України.

Річицький, А. (2000). До єдиної партії (З нагоди постанови Виконкому Комінтерну про УКП і наше входження до КП(б)У). Комуніст України, 1, 71 74.

Робітнича газета (Вінниця) (1919).

Робітнича газета (Київ). (1917 1919).

С чего начинается личность. (1984). (2-е изд.). Москва: Издательство политической литературы.

Самостійна Україна. Збірник програм українських політичних партій початку ХХ століття. (1991). Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі. 82 с.

Самостійник (Київ). (1918).

Свобода России. (1918).

Селянська громада. (Кам’янець-Подільський) (1919).

Слово (Харків). (1918).

Скрипник, Н. (2000). Об укапизме. Комуніст України, 1, 68 70.

Случевська, С. Я. (1958). До питання про Гомельську нараду партійних організацій Правобережної України та окремих відповідальних працівників. Український історичний журнал, 81 82.

Смолій, В. А. (Ред.) (2002). Історія України. Навчальний посібник. Вид. 3-е, доп. і перероб. Київ: Видавничий дім «Альтернативи».

Смолій, В., & Левенець, Ю. (Ред.). (2007). Україна: політична історія ХХ – початок ХХІ століття. Київ: Парламентське видавництво.

Смолій, В. (Ред.). (2021). Україна й українці в постімперську добу (1917 1939). Київ: Академперіодика.

Смолій, В. (Ред.). (2021). Українське століття (1921 2021): витоки, уроки, перспективи. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо».

Солдатенко, В. Ф. (1995). Українська революція: проблеми вивчення концепції та оцінки історіографії. Історична наука на порозі ХХ століття. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Харків, 15 17 листопада 1995 р.). Харків: Інститут історії України НАН України, Харківський державний університет.

Солдатенко, В. Ф. (1997). Українська революція: концепція та історіографія. Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам’яті України».

Солдатенко, В. Ф. (1999a). Українська революція: концепція та історіографія (1918 1920 рр.). Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам’яті України», Видавничий центр «Просвіта». 508 с.

Солдатенко, В. Ф. (1999b). Українська революція. Історичний нарис. Київ: Либідь. 976 с.

Солдатенко, В. Ф. (2002a). Перша дипломатична акція УНР – Берестейська угода. В Україна дипломатична. Науковий щорічник. Київ: «Планета».

Солдатенко, В. Ф. (2002b). Феномен Української національно-демократичної революції. Діалог, 3, 152 155.

Солдатенко, В. (2003). Українська революція й пошук зовнішньополітичних орієнтацій УНР. В Україна дипломатична. Науковий щорічник. Київ: «Планета».

Солдатенко, В. Ф. (2004). Українська революція. Юридична енциклопедія. (Т. 6). Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана.

Солдатенко, В. Ф. (2005). Три Голгофи: політична доля Володимира Винниченка. Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2006). У пошуках соціальної і національної гармонії (ескізи до історії українського комунізму). Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2007). Винниченко і Петлюра: політичні портрети революційної доби. Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2008 2010). Україна в революційну добу. Історіографічні есе-хроніки: В 4-х т. Т. І. Рік 1917. Харків: Прапор; Т. ІІ. Рік 1918; Т. ІІІ. Рік 1919.; Т. IV. Рік 1920. Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2008a). Вступ. Короткі нотатки про революції, кон’юнктуру та історіографію. В Солдатенко, В. Ф. Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. (Т. І. Рік 1917). Харків: Прапор.

Солдатенко, В. Ф. (2008b). До питання про механізм державного перевороту 29 квітня 1918 р. Гетьманат Павла Скоропадського: історія, погляди, контроверсії. Всеукраїнська наукова конференція 19 20 травня 2008 р. Збірник (с. 41 51). Київ: Інститут історії України НАН України.

Солдатенко, В. Ф. (2008c). Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. В 4-х т. Т. I. Рік 1917. Харків: Прапор.

Солдатенко, В. Ф. (2008d). Прихід П. Скоропадського до влади: механізм державного перевороту та визначальні чинники закріплення режиму. Український історичний журнал, 4, 5 19.

Солдатенко, В. Ф. (2009a). Теоретичне обґрунтування В. Винниченком концепції відновлення Української Народної Республіки. Кам’янець-Подільський – остання столиця Української Народної Республіки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Кам’янець-Подільський, 6 7 жовтня 2009 р. Кам’янець-Подільський: Оіюм.

Солдатенко, В. Ф. (2009b). Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. У 4-х т. (Т. ІІ. Рік 1918). Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2009c). Феномен Украинской революции. Российская история, 9, 36 46.

Солдатенко, В. Ф. (2010a). Момент істини (роздуми про революції та їх роль в українській історії). В Солдатенко, В. Ф. Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. (Т. ІV. Рік 1920). Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2010b). Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. У 4-х т. (Т. ІІІ. Рік 1919). Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2010c). Україна в революційну добу: Історичні есе-хроніки. В 4-х т. (Т. IV. Рік 1920). Київ: Світогляд.

Солдатенко, В. Ф. (2011a). Прихід П. Скоропадського до влади: механізм державного перевороту та визначальні чинники закріплення режиму. В Солдатенко, В. Ф. Революційна доба в Україні (1917 1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди. Київ: Парламентське видавництво.

Солдатенко, В. Ф. (2011b). Проект «Україна». 1917 1920 рр. Постаті. Харків: Фоліо.

Солдатенко, В. Ф. (2011c). Революційна доба в Україні (1917 1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди. Київ: Парламентське видавництво.

Солдатенко, В. Ф. (2011d). С. Петлюра і отаманщина. В Солдатенко, В. Ф. Революційна доба в Україні (1917 1920 роки): логіка пізнання, історичні погляди, ключові епізоди. Київ: ДП «НВЦ «Пріорітети». с. 259 308.

Солдатенко, В. Ф. (2012d). «Я сам прийшов до політики через історію і сей шлях вважаю нормальним» (Михайло Сергійович Грушевський). В Солдатенко, В. Ф. Проект «Україна». 1917 1920 рр. Постаті. Харків: Фоліо. с. 12 33.

Солдатенко, В. Ф. (2012a). Атаманщина и ее уродливые гримасы В Солдатенко, В. Ф. Гражданская война в Украине. 1917 1920 гг. Москва: Новый хронограф. с. 279 301.

Солдатенко, В. Ф. (2012b). Гражданская война в Украине. 1917 1920 гг. Москва: РОССПЭН.

Солдатенко, В. Ф. (2012c). Начало Гражданской войны в Украине. В Солдатенко, В. Ф. У вирі революцій і громадянської війни. Київ: Парламентське видавництво.

Солдатенко, В. Ф. (2013). Становлення дипломатичної служби України. В Дипломатична діяльність України в сучасному світі. Київ: Наукова думка.

Солдатенко, В. Ф. (2017). Деміурги революції: нарис партійної історії України. 1917 1920 рр. Київ: Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України.

Солдатенко, В. Ф. (2018). В горниле революций и войн. Украина в 1917 1920 гг. Историко-историографические эссе. М.: Политическая энциклопедия.

Cолдатенко, В. Ф. (2021). Володимир Винниченко. В Солдатенко, В. Ф. «Gloria mundi». Політична еліта українського державотворення революційної доби (короткі нариси-портрети). Київ: Наукова думка.

Солдатенко, В. Ф. (2021a). «Gloria mundi». Політична еліта українського державотворення революційної доби (короткі нариси-портрети. 1917 1920). Київ: Наукова думка.

Солдатенко, В. Ф. (2021b). Михайло Грушевський. В Солдатенко, В. Ф. «Gloria mundi». Політична еліта українського державотворення революційної доби (короткі нариси-портрети 1917 1920). Київ: Наукова думка.

Солдатенко, В. Ф. (2021c). Україна: революційна доба й наступні десятиліття: історико-історіографічні есе. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Солдатенко, В. Ф. (2022). Повертаючись до концепції Української революції. Гілея. Збірник наукових праць, 6(173), 57 69.

Солдатенко, В. Ф. (2023). Концепції української революції та національної соборності у світлі політичної практики 1917 1920 років. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.

Солдатенко, В. Ф. (2024). Україна в революціях 1917 1920 рр.: історіографічні тенденції вивчення. Київ: Видавництво Ліра-К.

Солдатенко, В. Ф., & Лихолат, А. В. (1987). Новейшая историография истории борьбы за победу Советской власти на Украине. История СССР (журнал), 5, 94 110.

Солдатенко, В. Ф., & Любовець, О. М. (2010d). Революційні альтернативи 1917 року й Україна. Київ: Наукова думка.

Солдатенко, В. Ф., & Солдатенко, І. В. (1993). Виступ полуботківців у 1917 р. (Спроба хронікально-документальної реконструкції події). Український історичний журнал, 7-10.

Солдатенко, В. Ф., & Хало, Л. Г. (2002c). Військовий чинник у боротьбі за політичну владу в Україні в 1917 1918 рр. Київ: ПП Позднишев.

Спирин, Л. М. (1968). Россия. 1917 год. Из истории борьбы политических партий. Москва: Мысль.

Список публікацій В. Ф. Солдатенка в 2016 2020 рр. (2021). В Солдатенко, В. Ф. Україна: революційна доба й наступні десятиліття: історико-історіографічні есе. Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України. с. 505 514.

Старух, О. В. (1998). Проблема державного статусу України в партійно-політичній боротьбі доби Центральної Ради. Дис. … канд. іст. наук. Запорізький державний університет. Запоріжжя.

Стахів, М. (1962 1964). Україна в добі Директорії УНР. Торонто. (Т. 1; Т. 2; Т. 3; Т. 4.).

Столичный голос (Киев). (1919).

Стрілець, В. В. (2002). Українська радикально-демократична партія: витоки, ідеологія, організація, діяльність (кінець ХІХ століття – 1939 р.). Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».

Сухино-Хоменко, В. (1928). З приводу особливостей пролетарської революції. Літопис революції, 4, 79 119.

Трибуна (Київ). (1919).

Трудовий шлях (Кам’янець-Подільський). (1919).

Турченко, Ф. Г. (1994). Новітня історія України. Частина перша (1917 1945 рр.). Підручник для 10 класу середньої школи. Київ: Генеза.

Удод, О. А. (2023). Історія для об’єднання Європи: концепція історичної освіти 12-річної школи в Україні. Аналітична записка. Київ: Інститут історії України НАН України.

Україна (Кам’янець-Подільський). (1919).

Україна: політична історія. ХХ – початок ХХІ ст. (2007). Київ: Парламентське видавництво.

Українська Держава (квітень грудень 1918 року). Документи і матеріали. (2015). Удвох томах. (Т. 2). Київ: Темпора.

Українська Комуністична партія. (1920 1925). ЦДАГО України (Ф. 1, Оп. 20, Спр. 129, Арк. 43).

Українська партія самостійників-соціалістів (У.Н.П.). (1920). В Українська революція (1917 1919). Діяльність партії Самостійників-Соціалістів в зв’язку з політичними подіями на Україні за час 1901 1919. Ідеологія, програм і статут партії. Відень Київ.

Українська партія соціалістів-революціонерів (1918 1920). ЦДАГО України (Ф. 43, Оп. 1, Спр. 2, Арк. 2 3; Спр. 12, Арк. 10; Спр. 23, Арк. 1; Спр. 30, Арк. 15 17; Спр. 81, Арк. 1).

Українська революція і державність (1917 1920 рр.). Науково-бібліографічне видання НАН України. (2001). Київ: Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. (1996). (У двох томах. Т. 1. 4 березня – 9 грудня 1917 р.). Київ: Наукова думка.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. (1997). У двох т. (Т. 2). 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. Київ: Наукова думка.

Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку. (2007). Київ: Парламентське видавництво.

Український комуніст (Москва). (1919).

Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року: Документи і матеріали. (2003). Київ: Видавництво імені Олени Теліги.

Український прапор (Відень). (1919).

Українські політичні партії кінця XIX – початку XX століття. Програмові і довідкові матеріали. (1993). Київ: «Консалтинг», «Фенікс».

Українські політичні партії. (1917 1920). ЦДАВО України (Ф. 4659, Спр. 1, Арк. 29 зв.).

Усенко, І. (1998). Всеукраїнська Академія наук і становлення національної правничої науки. Хроніка 2000, 27/28, 352 371.

Харченко, В. (2005). Георгій Лапчинський, лідер «групи федералістів» у КП(б)У. Комуніст України, 1, 76 80.

Хміль, І. В. (1994). На шляху відродження української державності (Український національний конгрес-з’їзд 6 8 квітня 1917 р.). Київ: Інститут історії України НАН України.

Христюк, П. (1921 1922). Замітки і матеріали до історії української революції 1917 1920 рр.. Відень: Український соціологічний інститут. (Т. І ІІІ. 1921; Т. IV. 1922. 192 с.).

Христюк, П. (1921a). Замітки і матеріали до історії Української революції 1917 1920 рр. (Т. І.) Відень: Український соціологічний інститут.

Христюк, П. (1921b). Замітки і матеріали до історії української революції 1917 1920 рр. (Т. ІІ). Відень: Український соціологічний інститут.

Христюк, П. (1921с). Замітки і матеріали до історії української революції: 1917 1920 рр. (Т. ІІІ). Відень: Український соціологічний інститут.

Христюк, П. (1922). Замітки і матеріали до історії української революції 1917 1920 рр. (Т. ІV). Відень: Український соціологічний інститут.

Центральний комітет Української Комуністичної партії (боротьбистів). (1918 1920). ЦДАГО України (Ф. 43, Спр. 23, Арк. 1; Спр. 30, Арк. 17; Спр. 38, Арк. 1).

Центральний комітет Української Комуністичної партії і її губернські комітети. (1920 1925). ЦДАГО України (Ф. 8, Оп. 1, Спр. 2, Арк. 4, 4 зв., 5, 9, 12; Спр. 6, Арк. 30; Спр. 15, Арк. 187 188, 194).

Центральний комітет Української соціал-демократичної робітничої партії. (1917 1920). ЦДАВО України (Ф. 4453, Оп. 1, Спр. 8, Арк. 71).

Червоний прапор (Київ). (1919 1920).

Червоний прапор (Харків). (1919).

Червоний стяг (Київ). (1919).

Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 23 березня 1920 р. Стенограма. (2003). Київ: Видавничий дім «Альтернативи».

Чикаленко, Є. (1932). Уривок з моїх споминів за 1917 р. Прага: Видавничий фонд ім. Є. Чикаленка при Укр. акад. ком.

Чикаленко, Є. (1999). Уривок із моїх споминів за 1917 рік. Науковий збірник (1945 1950, 1995). IV. Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США.

Чирко, В. А. (1968). Крах ідеології та політики націоналістичної партії укапістів. Український історичний журнал, 12.

Шаповал, М. (1928). Велика революція і українська визвольна програма. Прага: Вільна спілка,

Шаповал, Ю. (2017). Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи. Київ Львів: Україна модерна, Укр. пропілеї.

Шевченко, В. Ф., Павленко, М. І., & Потапов, Г. Г. (1999). Історія українських політичних партій (навчальний посібник). Київ: Національна академія внутрішніх справ України.

Шелохаев, А. В. (Ред.). (1996). Политические партии России. Конец ХIX – первая треть ХХ века. Энциклопедия. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН).

Шемет, С. (1920). До історії Української Демократично-Хліборобської Партії. Відень: Хліборобська Україна. 1.

Шемшученко, Ю. (2008). Уроки конституційного будівництва в Українській Народній Республіці. В Україна в революційних процесах перших десятиліть ХХ століття. Міжнародна науково-теоретична конференція 20 21 листопада 2007 р. та наукові дослідження (с. 49 58). Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.

Яворський, М. (1923). Революція на Вкраїні в її головніших етапах. Харків: Держвидав України,

Яворський, М. (1927). Проблема української національно-демократичної революції у 1917 р., її історичні основи та рухомі сили. Червоний шлях (Харків), 2, 108 134; 3, 93 116.

Яковлів, А. (1937). Всеукраїнський національний конгрес 1917 р. Тризуб (Париж), 17 18.

Якубова, Л. (2020). Утворення Української Народної Республіки та її поразка. В Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності. Національна доповідь (с. 128 135). Київ: Ніка-Центр.

Якубова, Л. (2020). Формування української державності у ХХ ст. В Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності. Національна доповідь. Київ: Ніка-Центр.

Якубова, Л. Д. (2020). Квазідержавна нація з територією умовного суверенітету. Виживання української нації в міжвоєнний період. В Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності: національна доповідь. С 133-134. Київ: Ніка-Центр.

Якубова, Л. (2021). Південно-Східна Україна в національно-визвольних змаганнях: доба перемог і поразок. В Україна й українці в постімперську добу (1917 1939). Київ: Академперіодика.

Яневський, Д. (2003). Політичні системи України 1917 1920 років: спроби творення і причини поразки. Київ: Дух і літера.

Яремчук, В. Д. (2012). Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компаративний аналіз (1899 1918 рр.). Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Adams, A. E. (1966). Bolsheviks in the Ukraine. The Second Campaigner 1918 1919. New Haven and London: Yale University Press.

Borys, I. (1980). The Sovietization of Ukraine 1917 1923. The Communist Doctrine and Practice of National Self-Determination. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies.

Die Ukraine zwischen Selbstbestimmung und Fremdherrschaft 1917 1922. (2011). Graz Zeykam.

Sullivant, R. S. (1962). Soviet Politica and the Ukraine, 1917 1957. New York: Columbia University Press.

Downloads

Published

February 1, 2026

Details about this monograph

Co-publisher's ISBN-13 (24)

978-617-14-0495-3

Date of first publication (11)

2026