Інституційна спроможність неурядового сектору в Україні : монографія

Автори

Олена Андрєєва

Ключові слова:

громадянське суспільство, неурядовий сектор, інституційна спроможність, російсько-українська війна, Громадянгське суспільство

Короткий опис

У роботі проаналізовано передусім підходи до визначення та меж функціонування неурядового (третього) сектору, що дало змогу обґрунтувати зміст цього феномену для українських реалій. Установлено, що про рівень інституціоналізації неурядового сектору свідчить рівень його інституційної спроможності, характер якої витікає із визначення ролі та функцій сектору і відображається на ефективності його роботи. Зміст інституційної спроможності є комплексним і багатоаспектним, тож предметне дослідження неурядового сектору потребувало виокремлення вимірюваних показників, сукупність яких повною мірою характеризує явище.

Для науковців, представників органів державної влади та неурядового сектору, а також громадянського суспільства загалом.

Посилання

Андрійчук, Т. (2020). Державна підтримка розвитку громадянського суспільства в Україні у 2007–2020 роках: стратегічні завдання та механізми реалізації. Політологія. Соціологія. Право, 48, 36–42.

Баштанник, О. (2015). Особливості інституціональної системи політики як структуруючої основи простору її реалізації. Грані, 12, 6–12.

Бекешкіна, І. (2019). Громадянське суспільство в Україні: погляди громадян: загальнонаціональне дослідження громадської думки. Фонд демократичні ініціативи І. Кучеріва. https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvo-v-ukraini-poglyad-gromadyan

Богуславська, К. (2006). Мережевий підхід: причини виникнення, напрями дослідження мереж та їх типологізація. Наукові записки ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 32, 402–414.

Верховна Рада України (2003). Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text

Верховна Рада України (2010a). Бюджетний кодекс України : Закон України від 04.08.2010 р. № 143. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text

Верховна Рада України (2010b). Податковий кодекс України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

Верховна Рада України (2014). Про запобігання корупції: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text

Верховна Рада України (2016). Про публічні закупівлі: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text

Верховна Рада України (2019a). Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель: Закон України. http://surl.li/zclnpb

Верховна Рада України (2019b). Про Державний бюджет України на 2020 рік: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20#Text

Верховна Рада України (2019c). Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 3 жовтня 2019 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text

Верховна Рада України (2019d). Про соціальні послуги: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text

Головенько, В. (2009) Взаємодія органів влади та громадський організацій як необхідний чинник розбудови в Україні громадянського суспільства. Український соціум, 4 (31), 118–127.

Гололобов, С. (2017) Варіативність типології громадських організацій. Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили, 278, 23–29.

Гриценко, О. (2014). Неформальні інститути впливу на владу в контексті економічного аналізу. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2 (17), 17–25.

Дементов, О. (2008). Роль громадських організацій у соціальному забезпеченні: український та зарубіжний досвід. Актуальні проблеми державного управління, 2, 309–316.

Демченко, М., Дмитренко, О., Домненко, І. & Кузьменко, А. (2020). Закупівлі послуг в рамках плану переходу: досвід українських НУО: аналітичний звіт. https://iaa.org.ua/wp-content/uploads/2022/09/zakupivlya-poslug-v-ramkah-planu-perehodu.-zvit.pdf

Демчишак, Р. (2015). Наукові підходи до розуміння сутності поняття «політичний інститут». Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, 27, 9–14.

Державна служба статистики України (2016). Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-громадська організація (річна) «Звіт про діяльність громадської організації»: Наказ № 221. 23.11.2016. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0221832-16#Text

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (2004). Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів: наказ https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097609-04#Text

Детектор медіа (2023, Лютий 21). 77% опитаних НГО України так або інакше допомагають ЗСУ. Але переорієнтація діяльності відбулася за рахунок попередніх важливих напрямків діяльності, які організації хочуть поновити згодом. https://cs.detector.media/community/texts/185203/2023-02-21-77-gromadskykh-organizatsiy-dopomagayut-zsu-ale-pragnut-postupovo-povertatysya-do-osnovnykh-napryamiv-diyalnosti-rezultaty-doslidzhennya/

Дігтяр, П. (2010). Громадські організації в сучасній суспільно-політичній системі сучасної України: стан і перспективи розвитку. Сторінки історії: збірник наукових праць, 31, 190–204.

Дмитренко, О. & Ткаченко, О. (2020). Забезпечення населення медико-соціальними послугами у сфері ВІЛ/СНІД за рахунок коштів місцевих бюджетів: аналітична записка. ІАА.

Дмитренко, О. (2020). Інституційна спроможність неурядових організацій в Україні: фінансовий аспект. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, 28, 48–55.

Дмитренко, О. (2021). Коаліційна спроможність неурядового сектору в Україні. Літопис Волині, 24, 201–206.

Дмітрієв, О., Москвичова, А. & Печончик, Т. Активізм 2020: моніторингова доповідь щодо переслідувань активістів і правозахисників на підконтрольній уряду території України (січень–березень 2020 року). ZMINA. https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2020/04/aktyvizm2020_monitoryngova-dopovid.pdf

Дударьов, В. & Попович, В. (2019). Соціальне замовлення як інструмент підвищення ефективності надання соціальних послуг на регіональному рівні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2 (42), 11–17.

Дюверже, М. (1997). Политические институты и конституционное право. Антология мировой политической мысли, Т. 5, 644–655.

ЕАСВ (2018). Бюджетная адвокация: руководство для активистов сообществ. http://surl.li/rbnaqs

Заміховська, О. (2015). Соціологічні аспекти освіти в генезі мережного суспільства. Scientific Journal «ScienceRise», 11/1 (16), 88–94.

Заславський, О., Скрипець, В. & Соколова, М. (2019). Імплементація Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки: моніторингове дослідження. Офіс Ради Європи в Україні. https://www.parlament.org.ua/analytics/monitoryngove-doslidzhennya-implementacziya-naczionalnoyi-strategiyi-spryyannya-rozvytku-gromadyanskogo-suspilstva-v-ukrayini-na-2016-2020-roky/

Зеленько, Г. (2007). Політична «матриця» громадянського суспільства: Досвід країн Вишеградської групи та України : монографія. Знання.

Ільїна, М. (2010). Комерціалізація діяльності неприбуткових організацій: проблема чи перспектива? Економіка та держава, 3, 14–16.

Інститут аналітики та адвокації (2017). Державне фінансування досліджень для недержавних аналітичних центрів: аналітичний звіт.

Кабінет Міністрів України (2011). Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка: Постанова. https://ips.ligazakon.net/document/KP111049

Кабінет Міністрів України (2007). Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм: Постанова. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2007-%D0%BF

Кабінет Міністрів України (2015). Деякі питання державного фонду регіонального розвитку: Постанова № 196. 18.03.2015. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196-2015-%D0%BF#Text

Кабінет Міністрів України (2016a). Отримання ознак неприбутковості: урядовий портал. http://surl.li/yigmhe

Кабінет Міністрів України (2016b). Про виконання плану заходів на 2016 рік з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки : звіт. http://surl.li/tanyya

Кабінет Міністрів України (2017). Про виконання плану заходів на 2017 рік з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки: звіт. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/rubrik_spryiannia/proekt-zvitu2017-rik.pdf

Кабінет Міністрів України (2017). Про схвалення Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248-2017-%D1%80#Text

Кабінет Міністрів України (2018). Про виконання плану заходів на 2018 рік з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки: звіт. http://surl.li/zosham

Кабінет Міністрів України (2019). Про виконання плану заходів на 2019 рік з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки: звіт. http://surl.li/lvczlv

Кабінет Міністрів України (2020). Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки: проєкт. https://www.kmu.gov.ua/news/zaproshuyemo-do-obgovorennya-proektu-novoyi-nacionalnoyi-strategiyi-spriyannya-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-v-ukrayini

Кармазіна, М., Шурбована, О. (2004). «Інститут» та «інституція»: проблеми розрізнення понять. Політичний менеджмент, 6, 10–19.

Карпенко, С. & Котенко, Н. Неурядові організації: поняття, види та джерела фінансування в умовах сталого розвитку. Вісник Сумського державного університету, 3, 71–81.

Кастельс, М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество и культура. https://socio.karazin.ua/resources/c32e6dbb94698494fbc488b3b0bd99c7.pdf

Київський міжнародний інститут соціології (2022, травень). Користування інтернетом серед Українців: результати телефонного опитування, проведеного 13–18 травня 2022 року. http://surl.li/cfrohy

Климанська. Л. & Макферсон, Д. (2010). Врядування неурядових організацій: тренінговий модуль. Канадсько-український проєкт «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». http://surl.li/vrbtmb

Колодій, А. (2002). На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні: монографія. Червона Калина.

Кресіна, І., Скрипнюк, О., Коваленко, А. & Перегуда, Є. (2007). Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: монографія. Логос.

Кушнарьов, І. (2017). Методологічна основа сучасних політологічних досліджень політичної корупції. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 22, 30–35.

Маккартні, Е., Зінбо, А., Кот, М., Стюарт, Дж. & Шаповалова, Н. (2020). 2019. Індекс сталості організацій громадянського суспільства в Україні. УНЦПД. http://www.ucipr.org.ua/publicdocs/CSOSI.pdf

Матвієнко, Л. & Алексейченко, К. (2016). Особистість волонтера у психологічному вимірі: ціннісно-мотиваційний аспект (надання соціальних послуг вразливим верствам населення). Ринок праці та зайнятість населення, 1(46), 55–60.

Меркель, В. & Круассан, А. (2002). Формальные и неформальные институт в дефектных демократиях. Полис, 1, 6–17.

Міністерство юстиції України (2011). Характеристика громадських формувань та інститутів громадянського суспільства: Роз’яснення. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0016323-11#Text

Науменко, О. (2020). Етико-правові засади діяльності правозахисних громадських організацій. Порівняльно-аналітичне право, 2, 19–24.

Новакова, О. (2013). Роль неурядових організацій в реалізації концепції сталого розвитку. Політологічні записки, 7, 11–28.

ОБСЄ (2019). Рекомендації щодо стандартів якості та належного врядування для організацій громадянського суспільства як механізму зміцнення довіри. https://www.osce.org/files/f/documents/5/8/433301.pdf

Омелян, І. (2020). Рекомендації для подальшого розвитку та підтримки коаліцій ОГС в Україні: аналітична записка. https://cedem.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/REKOMENDATSIYI_dlya_podalshogo_rozvytku_ta_pidtrymky_koalitsij.pdf

Охотнікова, Н., Гнатюк, О., Петруньок, Б. & Синюк, О. (Ред.). (2023). Насильницькі зникнення та свавільні затримання активних громадян в ході повномасштабної російської збройної агресії проти України (лютий 2022 — червень 2023) Центр прав людини ZMINA. https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2023/06/lost_people_ukr_web.pdf

Паливода, Л. (Упоряд.), Вінніков, О., Купрій, В., Ярема, О., Корнієвський, О., Опалько, Ю., Окша, Н., Орловський, О., Красносільска, А. & Халілов, А. (2016). Громадянське суспільство в Україні: звіт за результатами дослідження БФ «Творчий центр ТЦК».

Паливода, Л., Потопальська, Т., Балдич, Н. (2018). Організації громадянського суспільства України: соціально-економічний вимір. Творчий центр «ТЦК».

Петренко, К. (2015). Особливості інституційної спроможності громадський об’єднань в Україні. Наукові записки ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 4 (78), 376–388.

Петренко, К. (2016). Інституційні засади взаємодії громадських об’єднань та держави в Україні. [Дисертація кандидата політичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка].

Печончик, Т. (Ред.), Лаврінок, М. & Ліхачов, В. (2020). Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2019 році: аналітична доповідь. Українська Гельсінська спілка з прав людини, ZMINA, Truth Hounds. http://surl.li/sampdp

Прозоро. Електронний модуль аналітики публічних закупівель : картка учасника. https://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2

Рада Європи (2002). Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі: Принципи Ради Європи: меморандум від 05.07.2002 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_209#Text

Рачинська, І. (2013). Форми та методи адміністративно-правової діяльності громадських організацій. Форум права, 1, 71–79.

Рибій, О. (2011). Неформальні політичні інститути: сутність, класифікація, результати діяльності. Політ. Менеджмент, 1, 34–42.

Конституційний Суд України (2019). Рішення Конституційного Суду України від 06.06.2019 р. № 3-р/2019. Вісник Конституційного Суду України, 4, 87–103.

Романюк, А. (2007). Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи: монографія. Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/12/Final-tekst-WU.pdf

Сибіга, І. (2013). Сутність та специфіка діяльності неурядових організацій у контексті взаємодії з державною владою (теоретичні аспекти). Економіка та держава, 3, 126–128.

Сорокин, П. (1992). Человек. Цивилизация. Общество. https://sociology.knu.ua/sites/default/files/library/elclosed/sorokin.pdf

Соціологічна група «Рейтинг» (2019). Динаміка оцінки ситуації в країні.: презентація результатів дослідження. http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_ukraine_102019_press.pdf

Токвіль, А. (1999). Про демократію в Америці. Всесвіт. http://litopys.org.ua/tocq/toc.htm

Українська Гельсінська спілка з прав людини (2018). Громадськість закликає Президента, народних депутатів та Омбудсмена внести конституційне подання щодо неконституційності е-декларування для активістів: відкритий лист. 17.05.2018 http://surl.li/nkvuap stiv

Український кризовий медіа-центр (2020, серпень). Презентація моніторингової доповіді щодо становища правозахисників та громадських активістів за квітень–червень 2020 року. Основні тренди та загрози: пресконференція. https://uacrisis.org/uk/peresliduvannya-aktyvistiv

Урсу, О. (Ред.). (2017). Про організаційний розвиток простою мовою: практичний посібник. ПРООН. http://surl.li/ipwicb

Хамитова, А. Общественный контроль в сфере управления качеством услуг неправительственных организаций. [Дисертация кандидата наук государственного и местного управления, Академия государственного управления при Президенте Республики Казахстан]. http://surl.li/uimvfs

Херсонська обласна державна адміністрація (2019). Конкурс з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету в 2020 році: оголошення. http://surl.li/vuouby

Худоба, О. (2018). Демократичне управління системною протидією деменції: транснаціональні підходи. Державне управління та місцеве самоврядування, 2 (37), 54–62.

ЦЕДЕМ (2020). Концепція запровадження відсоткового механізму в Україні. https://cedem.org.ua/news/onovlena-kontseptsiya/

Чернявська, Л. (2005). Роль міжнародних неурядових організацій у перебудові політичної системи світу в умовах глобалізації. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 53/1, 95–104.

Шуміло, О. & Кравчук, Н. (2018) Роль неурядових організацій в становленні та розвитку правозахисного руху: навчальний посібник. ФОП Голембовська О. О. https://dspace.univd.edu.ua/items/fe54fb85-090d-42ef-803f-525b8070587b

Юрчишин, Я. (2017). Адвокаційна діяльність та її особливості в роботі з парламентом: аналітичний звіт. Лабораторія законодавчих ініціатив. https://www.slideshare.net/slideshow/ss-92614541/92614541

Anheier, H. K. & Kendall J. (2001). Third Sector Policy at the Crossroads. An international nonprofit analysis. Routledge. http://surl.li/mvrlmp

Anheier, H. K. & Toepler, S. (2005). Non-Profit Organizations : theory, management, policy. Routledge. http://surl.li/gkukqu .

Begloian, A. (2016). What is advocacy: video lecture. https://www.culturepartnership.eu/ua/publishing/advocacy-course/what-is-advocacy

Boussard, C. (2000). Towards Democratic Consolidation: The Role of Informal Institutions. Illustrations from Central America: mat. XXII International Congress of the Latin American Studies Association, 16–18 th of March, 2000, 97–99.

Boyko, N. (2020) Nation in transit 2020. Ukraine. Freedom House. https://freedomhouse.org/country/ukraine/nations-transit/2023

Cohen, J. L. & Arato, A. (1994). Civil Society and Political Theory. The MIT Press; Reprint edition.

Dozorro. Члени Дозорро спільноти: електронний портал коаліції. https://dozorro.org/community/ngo

Fillips, P. (Ed.) (2011). Cambridge Business English Dictionary. Cambridge University Press.

Fogarty, E. A. (2013). Coalition politics and international relations. Britannica. https://www.britannica.com/topic/coalition

Fox, J. (1992). Democratic Rural Development: Leadership Accountability in Regional Peasant Organizations. Development and Change, 23 (2), 1–36.

Habermas, J. (1991). The Structural Transformation of the Public Sphere: An Inquiry Into a Category of Bourgeois Society. Cambridge, Mass: The MIT Press. http://surl.li/uhowjw

Hamilton, W. H. (1919) The Institutional Approach to Economic Theory. The American Economic Review, Vol. 9, № 1, 309–318.

Imbaruddin, A. (2003) Understanding institutional capacity of local government agencies in Indonesia [thesis of Dr. of Philosophy Canberra: The Australian National University]. http://surl.li/ibabtb

Kemp, S. (2023). Digital 2023 Global Overview Report: analytical report. We Are Social and Meltwater. https://datareportal.com/reports/digital-2023-global-overview-report

Lambell, R., Ramia, G., Nyland, C. & Michelotti, M. (2008). NGOs and international business research: progress, prospects and problems. International journal of management reviews, (1), 75–92.

Malena, C. (1995). Working with NGO’s: a practical guide to operational collaboration between The World Bank and Nongovernmental organizations. The World Bank. http://surl.li/mnqksk

March, J. G. & Olsen, J. P. (1984). The New Institutionalism: Organizational Factors in Political Life. American Political Science Review, Vol. 78, № 37, 734–749.

McKinsey & Company (2001). Effective Capacity Building in Non-Profit Organizations. https://www.ngoconnect.net/sites/default/files/resources/Effective%20Capacity%20Building%20in%20Non-Profit%20Organizations.pdf

Murey, B. (2016). Cobuilt Advanced English Dictionary. Harper Collins Publishers.

North, D. C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678

Peters, G. B. (2019). Institutional Theory in Political Science: The New Institutionalism. Fourth Edition. Edward Elgar Publishing Limited. http://surl.li/vfzjcl

Procopenco, O. (Ed.) (2017). Advocacy work and non-profit lobbying in Ukraine: manual.

Riker, W. (1992). The entry of game theory into political science. Toward a history of game theory. 4, 209–248.

Salamon, L. M. & Anheier, H. K. (1996). The international classification of nonprofit organizations: ICNPO-Revision 1. The John Hopkins University.

Salamon, L. M. & Anheier, H. K. (1997). Defining the Non-profit Sector: a cross-national analysis. Manchester University Press.

Salamon, L. M. & Anheier, H. K. (1998). Social Origins of Civil Society: Explaining the Nonprofit Sector Cross-nationally. Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations, 9, 213–248.

Salomon, L. & Sokolowsky, W. (2010). The Social Origins of Civil Society: Explaining Variations in the Size and Structure of the Global Civil Society Sector. Materials of the 9th International Conference of the International Society for Third Sector Research, Istanbul, 9th of June 2010, 1–5.

Shepsle, K. (2008). Rational Choice Institutionalism. Binder, S. A. (Ed.) et al. The Oxford Handbook of Political Institutions. (23–38). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199548460.003.0002

Tsai, L. L. (2001). Substituting for the State? The Logic of Private Efficiency in Chinese Local Governance. Materials The Annual Meetings of the American Political Science Association, San Francisco, 30 th of August–2 of September, 2001, 74–78.

Uphoff, N. (1992). Local Institutions аnd Participation for Sustainable Development. Gatekeeper series, 31, 1–16.

USAID (2023). Національне опитування щодо громадського залучення: весна-літо 2023: презентація дослідження. http://surl.li/bqduei

USAID, ІСАР Єднання, УНЦПД & ЦЕДЕМ (2020). Карта правових реформ для громадянського суспільства в Україні: аналітичний звіт. https://cedem.org.ua/wp-content/uploads/2020/09/Final_UKR_Karta-pravovyh-reform-dlya-gromadyanskogo-suspilstva-v-Ukrayini-2020.pdf

Wang, H. (2006). Types of political coalitions. Journal of Beijing Normal University, 3, 1–37.

Yesmukhanova, Y. (2020). Nation in transit 2020. Ukraine. Freedom House. https://freedomhouse.org/country/ukraine/nations-transit/2020

##submission.downloads##

##catalog.forthcoming##

грудня 31, 2024 — Оновлено грудня 31, 2024

Версії

Деталі про цю монографію

Co-publisher's ISBN-13 (24)

ISBN 978-617-14-0369-7

Date of first publication (11)

2024