Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь

Розділи

• ВСТУП (11-17)
  С. І. Пирожков
• Розділ 1. НАЦІОНАЛЬНА СТІЙКІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ КРАЇНИ
• 1.1. Поняття національної стійкості: структура і зміст (18-32)
  С. І. Пирожков , Н. В. Хамітов
• 1.2. Зовнішній і внутрішній виміри стратегії національної стійкості (33-46)
  Н. В. Хамітов , Я. В. Любивий
• 1.3.Стратегія національної стійкості: проблема ідентичності та консолідація суспільства (47-60)
  Н. В. Хамітов , В. Д. Жулай
• 1.4. Етапи та приорітети реалізації стратегії національної стійкості (61-76)
  С. І. Пирожков , Н. В. Хамітов
• 1.5. Політико-інституційні детермінанти національної стійкості (77-104)
  Г. І. Зеленько
• Розділ 2. СТРАТЕГІЇ ТА ПРАКТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ І СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ
• 2.1. Стійкість і адаптивність національного проєкту у світлі уявлень української суспільно-політичної та історичної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (105-121)
  О. В. Ясь
• 2.2. Проблема стійкості національно-державних проєктів доби Української революції 1917–1921 рр. (122-141)
  В. Ф. Верстюк
• 2.3. Стратегії руйнації стійкості українського соціуму у політичному арсеналі радянського тоталітаризму міжвоєнної доби (1921–1939) (142-166)
  Л. Д. Якубова
• 2.4. Адаптивні практики та життєві стратегії українців під час Другої світової війни (1939–1945) як чинник збереження національної стійкості (167-197)
  О. Є. Лисенко
• 2.5. Трансформація української стійкості у новітній період: від радянської через пострадянську до національної (198-215)
  В. В. Головко
• 2.6. Національна стійкість на полі комеморації: травматична спадщина і стратегії її подолання (216-247)
  О. А. Удод
• Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНИ З ТОЧКИ ЗОРУ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ТА СТАНУ СУПІЛЬСТВА
• 3.1. Національна стійкість й адаптивні ресурси населення України (248-260)
  Є. І. Головаха
• 3.2. Соціально-економічні показники національної стійкості в оцінках громадської думки (261-277)
  Т. О. Петрушина
• 3.3. Громадянська ідентичність та територіальна згуртованість як соціальні показники національної стійкості (278-288)
  О. С. Резнік
• 3.4. Екологічний вимір національної стійкості: суспільні настрої та потреби (289-305)
  О. Г. Стегній
• 3.5. Геополітичний стан та національна стійкість в оцінках українського суспільства (306-325)
  С. С. Дембіцький
• Розділ 4. СТРАТЕГІЯ ВИПЕРЕДЖЕННЯ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ: ВЗАЄМОДІЯ ІНСТИТУЦІЙ
• 4.1. Основні види гібридних загроз та правові основи забезпечення конструктивної взаємодії інститутів держави і суспільства (326-244)
  О. В. Кресін
• 4.2. Загрози територіальній цілісності та проблеми забезпечення етнонаціональної стійкості України (245-359)
  В. А. Явір
• 4.3. Загрози в інформаційній сфері та стратегія України в протидії дезінформаційним впливам (360-373)
  В. М. Тарасюк
• 4.4. Загрози у науковій та освітній сферах та основні напрями забезпечення інтелектуальної безпеки держави (374-388)
  І. О. Кресіна
• 4.5. Міжнародно-правові засоби протидії гібридним загрозам в умовах російської агресії проти України (389-409)
  Ю. С. Шемшученко, К. О. Савчук
• Розділ 5. НАЦІОНАЛЬНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА
• 5.1. Демократична ідея як умова національної стійкості й національної безпеки (410-421)
  З. Ф. Самчук
• 5.2. Національна стійкість і національна безпека: воєнно-політичний ресурс і потенціал України (422-432)
  М. Т. Кияк
• 5.3. Зовнішній фактор національної стійкості та національної безпеки (433-445)
  М. Т. Кияк, Л. Л. Кияниця
• 5.4. Досвід національної стійкості в умовах гібридних загроз: українська й світова практика (446-466)
  О. О. Шморгун
• ВИСНОВКИ
  С. І. Пирожков